Uralistica

Информация

Мари улам (Mari)

Марийско-русский словарь/ 2003 г. 7 тыс слов http://www.mari.ee/rus/scien/mari/dictionaries/Mari_rus_dict.pdf

Веб-сайт: http://vkontakte.ru/club92172
Участники: 58
Последняя активность: Июн 15

Дискуссионный форум

Московские марийцы

Начал(а) Shkljaev Aleksej. Последний ответ от Елена Ибулаева в Апр 2, 2010. 1 Ответить

Доска комментариев

Комментарий

Вы должны быть участником Мари улам (Mari), чтобы добавлять комментарии!

Комментарий от: Maxim Ryabchikov, Сентябрь 11, 2009 в 10:19am
Ау. Есть кто-нибудь в Москве, кто разговаривает по горно-марийски?
Комментарий от: Ortem, Сентябрь 6, 2009 в 10:51pm
http://ugraina.org/encyclopedy/1063/1045/4146.html

ЧЕМЕРИСИ УКРАЇНСЬКІ

Етногрупа марійців, які переселилися до українських воєводств Речі Посполитої 1527, а також протягом Марійсько-Московських воєн (після падіння Казанського ханства). Одна з найстарших та компактних груп фіно-волзького населення в Україні, відома під застарілим етнонімом "чемерис". За даними академіка Ярослава Дашкевича, зберігали національну ідентичність, мову і традиційну релігію до кін. ХVІІ ст, т. зв. "Барські чемериси" - до кінця ХІХ ст.

"Чемериси (українська народна назва; справжня назва череміси, мабуть, болгарсько-чуваського походження, значення невідоме; тепер, згідно з самоназвою, марійці, бо етнонім "Череміси" набув пейоративного відтінку). Народ з Поволжжя, значна група якого, переселена як полонені на західні кордони Московського князівства, втекла через Білорусь на Волинь у 1527 р. Пізніші міграції ХVІ ст. пов'язані з повстанням Ч. проти московської влади; у 2-й половині ХVІІІ ст. на Полтавщину тікали чемериси-кріпаки з Курщини.

Послуговувалися марійською мовою з волзької групи фінно-угорських мов. Основне місце поселення - Бар на Поділлі (з 1541-1542 рр.), де утворили окрему автономну частину міста "Чемериський Бар". Виконували сторожову службу, захищаючи Поділля від татар, беручи участь у походах на Причорномор'я. Займалися також рільництвом, городництвом, скотарством, бджолярством, мисливством. Інші поселення - подільське місто Череміси (з 1600 р.; на поч. ХVІІІ ст. припиняє існування); передмістя Черемисівка (виникло після 1607 р.) сучасного м. Сальника Вінницької обл.; м. Чемерпіль (з 30-х рр. ХVІІІ ст.) тепер Кіровоградської обл. Колишній Чемериський Бар - сьогодні с. Чемериси біля Бару. Окремі сім'ї Ч. мешкали у Каневі (сер. ХVІ ст.). Спершу язичники, потім православні. У мовному відношенні у ХVІІ ст. асимілювалися з українцями. За приблизними підрахунками у 70-их рр. ХVІ ст. на Поділлі проживало не менше 1-1,5 тис. Ч.; у 70-их рр. ХVІІ ст. - близько 10 тис. До кін. ХVІІ ст. були консолідованим острівним етносом з досить стійкими етнічними бар'єрами.

Брали активну участь у Визвольній боротьбі під керівництвом Б.Хмельницького, коли основна маса їх перейшла на бік козаків, утворивши окремі кавалерійські частини чи увійшовши до складу полків. 1672 р., разом з татарськими загонами, що були на польській службі та зазнавали, як і Ч., національної дискримінації, перейшли на турецьку сторону (2 тис. у складі турецьких, 400 у складі молдавських військ). Їхніми центрами були Кам'янець-Подільський та Бар. У складі війська гетьмана П.Дорошенка воювали з гетьманами М.Ханенком та І.Самойловичем, з російськими військами, які облягали Чигирин (події 1672-1673 рр.). Тоді становили помітну військову силу на Поділлі. 1699 р. емігрували на землі поблизу дельти Дунаю та на Хотинщину. Пізніше повернулася під назвою "волоських чемерисів". У 50-60-их рр. ХІХ ст. барські Ч. боролися з російською адміністрацією за відновлення привілеїв, скасування панщини.

Проживання Ч. залишило помітні сліди в українській антропонімії (прізвище Чемерис), топонімії, матеріальній культурі (чоловічий верхній одяг для верхової їзди - чемерка, побутувала до 20-х рр. ХХ ст.; чемериська вишиванка ХVІІ - поч.ХVІІІ впливала на українську), а також в українському фольклорі Поділля.

В окремих історичних джерелах та в літературі деколи ототожнювалася з татарами, татарами-липками, для чого немає підстав.

Ярослав Дашкевич (Львів)".

Етнічний довідник. Етнічні меншини України. К., 1996. С.164-165.
Видання Центру етносоціологічних та етнополітичних досліджень Інституту соціології НАН України
Комментарий от: Shkljaev Aleksej, Август 31, 2009 в 12:59am
говорят Эдуард Чемышев
Комментарий от: Ortem, Август 31, 2009 в 12:56am
кто эти активисты? а ими уже разработан марийско-русский словарь по данной отрасли?
Комментарий от: Shkljaev Aleksej, Август 31, 2009 в 12:37am
марийские активисты приступили к разработке марийско-удмуртского словаря ИТ-терминологии.
Комментарий от: Shkljaev Aleksej, Август 14, 2009 в 2:27pm
Комментарий от: Ortem, Май 22, 2009 в 11:40pm
Yogor, а какой флаг промарийский? интересно было бы его увидеть
 

Участники (58)

 
 
 

Пусъёс

© 2017   Created by Ortem.   При поддержке

Эмблемы  |  Сообщить о проблеме  |  Условия использования